Ринок цукру в Україні розвернувся: за останні два місяці ціни пішли вгору як в опті, так і в роздробі, пише agronews.ua.
Весняна ціна була вкрай низькою. У травні оптова ціна на цукор опускалася до 22 грн/кг, що найнижче за чотири роки, а заводи, які працювали понад 100 днів через торішнє перевиробництво, продавали продукцію нижче собівартості. Середня роздрібна ціна за даними Мінфіну тоді становила близько 30,2 грн/кг. Економісти зазначали, що маржинальність виробників різко падає, коли опт опускається нижче 22-23 грн/кг.
Розворот почався наприкінці літа. Спочатку ціни почали відновлюватися після тривалого зниження, а у вересні цукор подорожчав на 8,3% за місяць. На початку жовтня, за даними Української аграрної конфедерації, цукор нового врожаю в опті коштував 25,7-27 тис. грн/т, а торішнього врожаю 24,8-25,2 тис. грн/т. Наприкінці вересня й на початку жовтня оптові ціни дещо зросли. У магазинах фасований цукор у великих мережах продається від 34,90 грн/кг, а в окремих мережах до 39,5 грн/кг. Якщо порівнювати з травневим мінімумом, оптова ціна зросла приблизно на 17-23%, а роздрібна приблизно на 15%.
Рушіїв зростання кілька. Перший стосується пропозиції. Посіви цукрових буряків цьогоріч найменші приблизно за 35 років (близько 162 тис. га, на 18% менше, ніж торік). За словами голови «Укрцукру» Яни Кавушевської, стан буряків найгірший за останні три роки, виробництво цукру в сезоні 2026/27 може скоротитися до 1,1-1,2 млн тонн проти приблизно 1,8 млн раніше. Експорт, за її оцінкою, може впасти до 200-300 тис. тонн проти 646 тис. тонн торік, частину заводів законсервовано.
Другий чинник зовнішній. Посуха й аномальна спека в Європі з середини червня, за оцінкою французької компанії Tereos, можуть знизити врожайність буряків там більш ніж на 20%, а європейське виробництво цукру впасти до найнижчого рівня з сезону 1988/89. Це підтримує ціни. Третій чинник витратний: висока собівартість вирощування й виробництва, а також дорогі енергоресурси.
Стримують зростання слабкий внутрішній попит та обмежений експорт через логістику й квоти ЄС. Перехідні запаси становлять близько 700 тис. тонн при внутрішньому споживанні близько 900 тис. тонн на рік, тож дефіциту не очікується. За даними Інституту аграрної економіки, загальна пропозиція цього року близько 2,1 млн тонн.
До кінця 2026 року, на думку аналітиків, ціни, ймовірно, зростатимуть помірно, а наслідки для споживача залишаться керованими. Ключові ризики: темпи збирання буряків (зараз зібрано лише 9,5% прогнозованих площ, середня врожайність 506,5 ц/га), доступ до морських портів і перегляд квоти ЄС на український цукор.

