playerОскільки блок посилює свою кліматичну політику, різниця у вартості викидів між європейськими галузями промисловості та їхніми конкурентами за кордоном стає дедалі важливішою.
Дослідники порівнюють безкоштовні квоти з механізмом CBAM, який має бути повністю реалізовано до 2034 року. Ці квоти компенсують частину витрат виробників ЄС, пов’язаних із викидами вуглецю, як за внутрішніх, так і за експортних продажів. CBAM вимагає від імпортерів оплачувати викиди вуглецю, проте не надає підтримки експортоорієнтованим галузям.
Швеція є показовим прикладом: її металургія, целюлозно-паперова та хімічна промисловість мають порівняно низьку вуглецеву інтенсивність і значною мірою використовують безвуглецеву електроенергію. Водночас значну частину продукції ці галузі експортують за межі ЄС.
Попри це, моделювання показало, що за умови переходу до CBAM втрати виробництва у важкій промисловості Швеції майже подвоюються — з 0,6% за системи безкоштовних квот до 1,3%. Показники розраховано відносно гіпотетичного сценарію без кліматичної політики.
Найбільші зміни стосуються металургії: якщо за системи безкоштовних квот виробництво сталі дещо зростало, то після повністю впровадженого CBAM воно скорочується на 1,7%.
Основна причина — відсутність захисту європейських виробників на зовнішніх ринках. Мито на викиди імпортованої продукції може підтримувати виробників на внутрішньому ринку ЄС, але не компенсує їхніх додаткових витрат під час експорту.
За словами професора економіки Крістофа Берінгера, вплив CBAM на промисловість різних країн залежатиме від рівня викидів у виробництві та від того, наскільки сильно внутрішні ринки цих країн конкурують з імпортом вуглецевомісткої продукції.
Що ж до економічного ефекту, то, наприклад, на рівні всієї шведської економіки результати сприятливіші. За оцінками дослідників, втрати реальних доходів від кліматичної політики скорочуються приблизно з 0,05% за чинної системи безкоштовних квот майже до нуля після переходу на CBAM. Це пояснюється, зокрема, зміною умов торгівлі: експортні ціни Швеції зростають проти імпортних.
Схожа тенденція спостерігається й у решті Європи, хоча там промисловість у середньому має вищу вуглецеву інтенсивність.
В інших європейських країнах втрати виробництва важкої промисловості за CBAM становлять 2,6% проти 1,3% за системи безкоштовних квот. Водночас втрати реальних доходів економіки загалом скорочуються з 0,25% до 0,17%.
Нагадаємо, що європейські галузеві асоціації, що представляють автомобільний сектор, закликали політиків ЄС ухвалити рішення про більш обмежене та пропорційне розширення дії механізму транскордонного вуглецевого коригування на продукцію нижчої ланки.
